Мешканці Монастирищенської громади 26 вересня проводжали в останню дорогу 43-річного захисника Богдана Васильовича Лісяного. Рідні, друзі, військові, волонтери, священнослужителі, представники влади та жителі громади прийшли віддати шану воїну, якого поховали на новоміському кладовищі з військовими почестями. Про це повідомили в Монастирищенській міській раді.
Ким був Богдан Лісяний і як служив?
Богдан народився 23 липня 1983 року в селі Аврамівці в родині Василя та Любові Лісяних. Зростав разом із сестрою Антоніною. Навчався в Монастирищенській загальноосвітній школі №2, нині Монастирищенському ліцеї №2. Після школи вступив до Тальянківського технікуму механізації, тепер Відокремленого структурного підрозділу «Тальянківський агротехнічний фаховий коледж Уманського національного університету», і здобув професію механіка.
Згодом одружився. У 2005 році народився син Богдан, у 2011-му — Максим. Дороги подружжя розійшлися, між ними збереглися дружні стосунки. З 2005 по 2012 рік працював вантажником на одному з місцевих підприємств, потім жив і працював у Києві будівельником. Звідти 8 липня 2025 року його мобілізували до Збройних сил України.
Служив гранатометником відділення морської піхоти 505-го окремого батальйону морської піхоти. У бою отримав поранення. Після лікування проходив реабілітацію. Серце зупинилося 11 вересня 2026 року.
Як відбулося поховання?
26 вересня Богдана поховали з усіма належними почестями під звуки військового салюту. Військові вручили рідним Державний Прапор України.
Богдан Лісяний повернувся додому після служби в морській піхоті. Поховали матроса на новоміському кладовищі Монастирища.