«Рідні та друзі згадують Олександра як доброзичливого й щирого чоловіка», — йдеться у повідомленні Монастирищенської міської ради. Сьогодні, 28 вересня, Монастирищинська громада попрощалася із захисником Олександром Заповітряним, якого поховали з військовими почестями на новоміському кладовищі.
Олександр Заповітряний народився 3 травня 1996 року в селі Нове Місто в родині Миколи та Олени Заповітряних. Зростав разом із молодшим братом Миколою. Навчався в Монастирищенській школі №1, нині ліцеї «Ерудит». Після школи вступив до ПТУ №25, нині ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей», і здобув професію кухаря.
Військова справа посідала особливе місце в його житті. Він цікавився військовою історією та технікою, багато читав і цінував спілкування з друзями, які вже пройшли через війну. Серед близьких були воїни, що брали участь у бойових діях і знали ціну фронтової дружби, небезпеку й відповідальність війни. Їхні розповіді та приклади мужності формували його ставлення до служби.
У 2018 році Олександр підписав перший контракт із Збройними силами України, одягнув військову форму і став на захист країни. Бойовий шлях тривав понад сім років — до останнього дня життя. Рідні й друзі згадують, що він легко знаходив спільну мову з людьми, умів підтримати в складну хвилину, цінував дружбу й залишався відкритим і простим у спілкуванні. За життєрадісністю ховалася сильна й відповідальна людина, яка не боялася труднощів і вміла тримати слово.
Служба в 72-й бригаді та останній бій
Його поважали командири і ті, хто стояв поруч щодня. Олександра цінували не лише як воїна, а й як людину, на яку можна було покластися. Для побратимів він був своїм — тим, із ким ділили небезпеку, втому, тривогу і короткі миті радості далеко від дому. За мужність і відданість Батьківщині його неодноразово нагороджували: відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест», відзнакою Міністерства оборони України «Хрест Пошани», бригадним хрестом 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців «Україна або смерть», відзнакою Всеукраїнського об’єднання «Країна» «За мужність і відвагу», а також за звільнення Київщини та Чорнобиля.
Брав участь у міжнародних військових навчаннях «Rapid Trident – 2018» («Стрімкий тризуб – 2018») у вересні 2018 року в Старичах на Львівщині. У навчаннях були понад дві тисячі військовослужбовців із 14 країн світу. Головний сержант-командир міномета 2-го взводу мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Заповітряний служив понад сім років війни.
1 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Горіхове Покровського району Донецької області внаслідок вогневого ураження противником двома ударними БпЛА типу «FPV» автомобілів забезпечення, в одному з яких перебував захисник, зв’язок із Олександром зник. Згодом рідних повідомили, що молодшого сержанта Олександра Заповітряного офіційно визнано зниклим безвісти.
Після понад 15 місяців невідомості 18 вересня 2026 року рідні дізналися, що захисник загинув, виконуючи бойове завдання. 28 вересня Олександр Заповітряний повернувся до рідного дому «на щиті». Поховали Героя з усіма почестями на новоміському кладовищі.