Коли державні кошти чи інвестори запізнюються, село шукає сили у власних мешканцях. Нещодавно в Лісівській бібліотеці зібралися небайдужі жителі Лісового на Тальнівщині, активна молодь та адміністраторка села Ірина Тринкаль, щоб говорити про зміни, які можна зробити самотужки.
Розмова йшла про те, що здатні зробити самі мешканці, які перешкоди заважають згуртуватися та як знайти спільну мову з місцевими аграріями й посадовцями. Молодь принесла плани й ідеї, старші — життєвий досвід.
Що саме планують зробити в Лісовому?
Першою справою стане облаштування дитячого майданчика. Про саджанці вже домовилися з місцевими лісниками, які допоможуть підібрати дерева. Посадити їх планують за кілька тижнів. Ірина Тринкаль переконана: оскільки односельці активні, робота піде швидко.
Друга справа — відновлення Кузишиної криниці, яку в селі вважають особливим місцем. Люди хочуть упорядкувати довколишню територію, поставити свіжу цебрину й освятити новий хрест. У Лісовому сподіваються, що місцеві фермери підсоблять у цій роботі.
«Радію, що нас почули молоді й старші. Якщо збиратимемося так і надалі, діло буде. Ми обов’язково підтримаємо такі починання», — сказала адміністраторка. Водночас вона визнала, що об’єднатися заважають байдужість і різний погляд на сільські клопоти. Ці перешкоди, на її думку, можна здолати, якщо частіше говорити про наболіле й ділитися планами.
Чому в селі говорять про перукарню і швейну майстерню?
Лісове лежить далеко від Тального, тож кожна поїздка за побутовими послугами стає морокою. У селі немає ні перукаря, ні швачки, хоча майстри з відповідними навичками є. Тому на зустрічі обговорювали відкриття власної перукарні чи швейної майстерні.
«Ми готові допомогти всім, чим можемо, — сказала Ірина Тринкаль. — Якщо все вдасться, село оживе, стане затишнішим, а люди матимуть послуги під боком».
Поки мешканці радяться про майбутнє села, волонтерський осередок «Берегиня» в День миру зібрав для військових партію зі 150 окопних свічок.