У Черкасах 11 вересня стартував восьмий Український урбаністичний форум «Після природи», присвячений впливу кліматичних змін на міста. Напередодні заходу з завідувачкою відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Вірою Балабух поговорили про те, як змінюється погода в Україні і що варто змінити в міському середовищі Черкас.
За словами Віри Балабух, в Україні, як і загалом у світі, стає все тепліше, натомість посушливі періоди усе довші. «Ми бачимо, що збільшується інтенсивність потепління, що ці процеси наростають, зростає посушливість у багатьох регіонах. Те саме характерно для України», — пояснює кліматологиня.
Останні десять років, а особливо останні п’ять, є найтеплішими за весь період інструментальних спостережень, який почався наприкінці 19 століття. На Черкащині останні роки також були досить посушливими, особливо влітку. Весняна посуха може переходити в літню, а потім — в осінню. Загальна кількість опадів за рік змінюється не так помітно, як температура, натомість збільшується тривалість періодів без дощу.
«Якщо говорити про опади, то, на відміну від температури повітря, їх кількість за рік сумарно не змінюється. Хоча зараз уже помітна тенденція до зменшення. Якщо ми подивимося, наприклад, на кількість днів без опадів чи тривалість бездощового періоду, то вона помітно збільшується», — говорить Балабух.
Ще одна тенденція — нестійкість погоди. Теплі періоди можуть змінюватися хвилями холоду. Показовим кліматологиня називає початок цього року, коли значні морози охопили здебільшого Київську, Житомирську й Чернігівську області — частково зачепило й Черкащину, — тоді як на решті території температура відповідала кліматичній нормі й навіть перевищувала її.
«Оці різкі коливання температури говорять про зміну енергетичного балансу, про нестабільність самої кліматичної системи. І це вже дуже тривожний момент, який говорить про те, що кліматичні зміни поступово переходять в іншу фазу, яка буде більш нестійкою і більш небезпечною», — зазначає кліматологиня. Для міста це означає, що інфраструктура має враховувати не лише середні температури, а й екстремальні явища.
Острів тепла, зелень і дощова вода
У містах формується острів тепла: температура повітря в місті може бути на 5 і навіть на 10 градусів вищою, ніж на околиці. На мікроклімат впливають щільна забудова, асфальт, бетон, скло та система теплопостачання. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, серед небезпечних погодних явищ саме спека спричиняє найбільшу смертність практично на всіх континентах.
Балабух пропонує створити кліматичну карту Черкас і зберегти дорослі дерева з великою кроною. «Дерева потрібно не лише посадити, їх потрібно виростити. Нас захищає не маленьке дерево, а вже велике, доросле, яке має потужну крону», — зазначає вона. Потрібні суцільні зелені зони, захищені зупинки, пункти комфорту під час спеки чи морозу та план дій на випадок екстремальної погоди.
Через асфальт і бетон вода під час злив швидко стікає і спричиняє підтоплення. Серед рішень — зелені дахи, дощові сади, водопроникні покриття та резервуари для поливу. Узимку стало майже на 1,5 градуса тепліше порівняно з тим, що спостерігали 30 років тому; сніг тане швидше, частішими стають ожеледь і крижаний дощ.
Для панельних будинків головним рішенням кліматологиня називає утеплення. Масове використання кондиціонерів збільшує навантаження на мережу. Мешканці можуть озеленювати двори, але без кваліфікації «можна зробити тільки гірше». За оцінками експертів, людська діяльність дає внесок у зростання глобальної температури 1,3–1,5 градуса. Місто не змінить погоду, але може зробити перебування людей під час спеки, злив і ожеледиці безпечнішим.