Черкаський перинатальний центр — спеціалізований підрозділ обласної лікарні на вул. Святителя-хірурга Луки (колишня Менделєєва), 3. Офіційно його ввели в дію 10 січня 2017 року наказом управління охорони здоров’я № 1051 від 27 грудня 2016-го; перших пацієнток заклад прийняв 27 січня з восьмої ранку. Тут ведуть вагітність, приймають пологи і виходжують новонароджених, зокрема тих, хто з’явився раніше терміну, в одному корпусі.
Для черкащан і жінок з районів це досі робоча адреса, а не архівна новина. Центр не зупинявся після 24 лютого 2022 року: пологові зали працюють на своїх поверхах, у підвалі облаштоване укриття з резервним пологовим місцем, є генератор і запас води. У 2024 році тут народилися 1290 дітей; у 2025–2026-му заклад далі публікує місячну статистику і проводить дні відкритих дверей.
Нижче — не «історія медицини області», а послідовність, без якої центр не міг відкритися: що було до нього, де зривалися строки будівництва, що саме запрацювало в перший день і як зараз записатися.
Чому черкащани довго чекали на перинатальний центр?
До 2017 року в області не було окремого пологового закладу третього рівня — тобто такого, де складну вагітність, пологи і виходжування немовляти з малою вагою закривають під одним дахом. У місті працював комунальний «Центр матері та дитини» на двох базах — вул. Чехова і вул. 30-річчя Перемоги — разом на 205 ліжок. В обласній лікарні вагітних з супутніми хворобами тримали у відділеннях гінекології та екстрагенітальної патології.
Жінку з Умані, Звенигородки чи Канева з важким перебігом вагітності везли до Черкас. Якщо немовляті після пологів потрібна була реанімація, його часто доводилося перевозити вже в інший корпус або заклад. Кожна така перевозка — це час і ризик, який третій рівень якраз і мав прибрати.
Міський пологовий будинок нікуди не зникав і після запуску центру. Питання було інше: де саме область тримає допомогу для випадків, з якими районна лікарня не справляється. Без окремого корпусу з реанімацією новонароджених ця допомога лишалася розкиданою між відділеннями.

Як будувалася установа: від плану до відкриття?
Послідовність тут має значення з простої причини. Корпус можна здати «на 99 відсотків», але без апаратури для реанімації новонароджених і без штату заклад третього рівня не запускають: інакше передчасно народжену дитину знову везтимуть в інше місце. Саме на цьому етапі черкаський проєкт і застряг на кілька сезонів.
2013–2015: реконструкція замість нової ділянки
У липні 2013 року на території обласної лікарні почали реконструкцію приміщення колишньої обласної поліклініки. Роботи йшли в межах національного проєкту «Нове життя — нова якість охорони материнства та дитинства». Підрядник — ТОВ «Черкасиміськбуд»; перший договір на реконструкцію датований 23 липня 2013-го, сума — 50,29 млн грн. На будівництво й оснащення тоді називали понад 77,7 млн грн, з них 7,5 млн — обласний бюджет, 3,3 млн — співфінансування міськради Черкас.
Строк спочатку ставили на кінець 2013 року, потім на весну 2014-го. Станом на 1 грудня 2014-го готовність об’єкта в звітах ОДА оцінювали в 92%. У 2015-му на добудову через Державний фонд регіонального розвитку закладали ще майже 14,9 млн грн. Будівля росла швидше, ніж з’являлися гроші на те, без чого її не можна було відкрити.
2016: корпус стоїть, реанімація — ні
У квітні 2016-го очільник ОДА Юрій Ткаченко публічно казав про готовність «на 99%». Незакритими лишалися два пункти: обладнання реанімації новонароджених (близько 12–12,5 млн грн) і меблі з інвентарем (близько 7 млн грн, половину вже дали з обласного бюджету розвитку). Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі в лютому 2016-го обіцяв сприяти фінансуванню і орієнтував відкриття на 1 червня. Цього дедлайну не дотримали.
На осінь зсунули нову дату: 20 жовтня, навіть із розрахунком на участь президента. У вересні директор департаменту охорони здоров’я ОДА Михайло Лобас на колегії сказав прямо: з обласного бюджету мали дати 3,1 млн грн і стільки ж — з районних та міських, а зібрали лише 1,588 млн. Не виділили кошти Черкаси, Сміла, Умань і кілька районів. Без цієї «дрібниці» центр знову не ввели.
Важливо. Обіцянки «відкриємо навесні», «до 1 червня», «20 жовтня» в брифінгах ОДА розходилися з касовими документами. Робочою датою став наказ № 1051 від 27 грудня 2016 року про введення центру в дію — саме він, а не осінні анонси.
Де етапи накладалися: оздоблення й завезення меблів ішли паралельно з тендерами на реанімаційне обладнання і з набором майже 200 фахівців. Закриття відділення екстрагенітальної патології в обласній лікарні теж не могли зробити «наперед» — пацієнток треба було кудись перевести в той самий тиждень, коли центр стане готовим приймати.
27 січня 2017: перші пацієнтки прийшли — що сталося?
10 січня центр юридично став підрозділом Черкаської обласної лікарні. Наступні два тижні пішли на штат і запуск апаратури. 27 січня з восьмої ранку заклад прийняв перших жінок із важким перебігом вагітності.
У перший робочий день у центрі були 25 пацієнток з ускладненою вагітністю і ще одна — вже в пологовому залі. Частину перевели з міського пологового будинку, більшість привезли з районів. Потрапити можна було за направленням районного лікаря або після огляду в консультативній поліклініці обласної лікарні. Штат на старті був неповний: найбільше бракувало педіатрів-неонатологів для реанімації новонароджених.
Проєктна потужність — 100 стаціонарних ліжок, розрахунок — понад дві тисячі пологів на рік. На першому поверсі — приймання, шість індивідуальних пологових залів, інфекційний бокс і акушерський операційний блок. На другому — анестезіологія та інтенсивна терапія для вагітних і породіль на 6 ліжок. На третьому — післяпологове відділення спільного перебування. Окремо — інтенсивна терапія та постінтенсивний догляд новонароджених.
Окремої офіційної цифри «скільки вагітних прийняли за перший календарний місяць» у відкритих звітах ОДА немає. Є фіксація першого дня — 26 жінок у закладі — і звіт за період роботи до середини квітня: 276 пологів, 285 народжених дітей, з них 13 із дуже малою вагою. Патологічні пологи тоді оцінювали приблизно в 20%. Обладнання на запуск коштувало 12,5 млн грн, з яких 10,6 млн — державний фонд, 1,9 млн — місцеві бюджети.
Що змінилося для вагітних після цього?
До запуску жінку зі Звенигородщини з багатоплідною або ранньою вагітністю вели в «найкрутіше» на той момент відділення патології обласної лікарні, а дитину після пологів могли везти далі. Після січня 2017-го таку пацієнтку кладуть у новий корпус, де поруч пологовий зал і реанімація немовлят. Перевезення між закладами всередині міста для цих випадків стало рідшим саме тому, що етапи допомоги зібрали в одній чотириповерхівці.
За перший рік роботи, за даними, які в квітні 2018-го наводив «Голос України» з посиланням на головлікаря обласної лікарні Олександра Дудника, у центрі народилися 1420 дітей — приблизно сьома частина з близько 10 тисяч пологів по області. Найменша виходжена вага, яку тоді називали публічно, — 580 г.
Міські пологові відділення не закрили. Центр забрав на себе третій рівень і частину складних випадків з районів, а не всю акушерську мережу Черкас. Саме так це виглядало в рішеннях сесій і в поясненнях управління охорони здоров’я 2016–2017 років: не «замінити місто», а закрити прогалину, якої в області не було.
Коротко. Заперечення «навіщо їхати в обласний центр, якщо немає ускладнень і є міський пологовий» не скасовує правил закладу: за бажанням туди може звернутися будь-яка жінка, з електронним направленням чи без нього. Складна вагітність — підстава для пріоритетної госпіталізації, а не єдиний квиток на вхід.
Як центр працює зараз: що питають мешканці?
Заклад діє. Повномасштабна війна не зупинила прийом: до червня 2022-го від 24 лютого тут народилися 449 дітей, серед них — діти внутрішньо переміщених. Під час тривоги пацієнток і немовлят спускають в укриття, розраховане орієнтовно на 100 людей; самі пологи за звичайних умов приймають на основних поверхах. У 2024-му лікарі відділення анестезіології центру зробили 1831 знеболювання; 38,6% пологів ішли з епідуральною анестезією.
У січні 2025-го відкрили окреме відділення постінтенсивного виходжування новонароджених і постнатального догляду — цілодобово, після реанімації або при розладах адаптації. У 2025–2026 роках центр проводив дні відкритих дверей на тій самій адресі, запис — за телефоном 063-161-72-40.
Часті запитання
- Як записатися. Консультація — через реєстратуру поліклініки перинатального центру або кол-центр обласної лікарні (0472) 31-90-84; для планового прийому потрібне електронне направлення від сімейного чи лікуючого лікаря. На пологи і за ургентом везуть безпосередньо в приймальне відділення корпусу.
- Чи безплатно. Базова допомога вагітній, роділлі й новонародженому покривається договорами лікарні з НСЗУ за Програмою медичних гарантій. Платними лишаються окремі сервіси поза пакетом — їх уточнюють у реєстратурі, а не «на вході в палату».
- Хто може звертатися. Жінки з усієї області за медичними показаннями (ранні пологи, прееклампсія, важкі супутні хвороби, кілька кесаревих розтинів в анамнезі тощо) і, за бажанням, без цих показів — так зазначено на сторінці післяпологового відділення сайту обласної лікарні.
- Які документи взяти. Паспорт або ID-картка, направлення за наявності, обмінна карта / попередні обстеження. Для днів відкритих дверей заклад просить одноразовий комплект: халат, шапочка, маска, бахіли.
Якість допомоги для мешканця вимірюється не «рівнем центру» в бланку, а тим, чи лишається дитина в цьому ж будинку, якщо вага при народженні — 400–600 г, і чи є куди спуститися під час повітряної тривоги. Обидва пункти в Черкасах зараз закриті саме цим корпусом, а не районною лікарнею.
Що робити далі
Якщо ви плануєте пологи без ускладнень і живете в Черкасах — порівняйте умови міського «Центру матері та дитини» і обласного центру на вул. Святителя-хірурга Луки, 3. Запишіться на консультацію за (0472) 31-90-84 або прийдіть на день відкритих дверей; на візит закладайте один робочий день і комплект одноразового одягу.
Якщо вагітність уже ведеться як ризикова або вас направили з району — не відкладайте госпіталізацію «до сутичок переймів». Покази на третій рівень (термін 22–34 тижні, важка прееклампсія, серцево-судинна недостатність) лікар районної лікарні зобов’язаний оформити направленням; без нього вас усе одно можуть прийняти, але час на дорогу з Умані чи Золотоноші краще не витрачати на суперечку в реєстратурі.
Якщо ви внутрішньо переміщені або приїхали без обмінної карти — їдьте одразу в приймальне відділення центру з паспортом. Документи дозбирають на місці; відмова «не з нашої області» на цей корпус не поширюється.
Якщо перевіряєте, чи заклад «ще працює» перед поїздкою — орієнтуйтеся на свіжі місячні зведення самого центру і на кол-центр лікарні того ж дня. Корпус на території обласної лікарні в 2026 році приймає пацієнток; графік консультацій змінюється частіше, ніж адреса.
